Трофічні виразки

Трофічні виразки нижніх кінцівок

Трофічна виразка — це дефект шкіри та м’яких тканин, що виникає на фоні мікроциркуляторних порушень та не загоюється впродовж понад 6 тижнів. Патологія розвивається внаслідок важкого перебігу основної хвороби та вважається її ускладненням.

У більшості випадків трофічні виразки на ногах утворюються як наслідок захворювань судин, тому вам потрібен буде судинний хірург, який повинен визначити причину утворення виразки і запропонувати стратегію ії лікування.

Зазвичай слід одразу розділити за причинами венозні трофічні виразки, які виникають як наслідок запущеної варикозної хвороби або невчасно лікованого посттромбофлебітичного синдрому (80% всіх трофічних виразок на ногах – це венозні трофічні виразки) і артеріальні трофічні виразки, які розвиваються внаслідок порушення кровопостачання ніг при облітеруючому атеросклерозі нижніх кінцівок або ендартеріїті (критичне порушення кровотоку). Крім того, інколи можна зустрітись із змішаними виразками, коли на фоні порушеного притоку крові по артеріях є також порушення відтоку крові від ніг по венах. Венозні трофічні виразки переважно не загрожують втратою ноги (ампутацією), і достатньо легко піддаються лікуванню (адекватною компресійною терапією

Механізм формування виразок складний, і криється в тривалій ішемії (порушенні кровотоку), скупченні продуктів розпаду, медіаторів запалення та імунних клітин. Під дією цих чинників розвивається локальний некроз (відмирання) та відшарування поверхневих тканин з утворенням відкритого дефекту. Зовні трофічна виразка виглядає, як мокнуча рана. При інфікуванні виникають септичні ускладнення, аж до гангрени, при якій виникає необхідність ампутації ураженої кінцівки (в першу чергу, при виразках, які виникають на фоні порушення кровопостачання при облітеруючому атеросклерозі або ендартеріїті, венозні трофічні виразки рідко призводять до ампутації, оскільки легше піддаються лікуванню). Захворювання важко піддається лікуванню, вимагає тривалого спостереження за пацієнтом, часом в умовах стаціонару та проведення цілого комплексу терапевтичних та хірургічних заходів.

Важливо розуміти, що у більшості випадків лікування виразки повинно супроводжуватись усуненням її причини – тобто, якщо це венозна трофічна виразка, потрібно робити втручання на підшкірних венах (в першу чергу, мініінвазивні лазерну або радіочастотну абляцію), або, якщо це артеріальна чи змішана трофічна виразка – критично важливо робити операції чи ендоваскулярні втручання, щоб відновити кровопостачання.

Трофічна виразка гомілки — симптоми та особливості прояву

Варикозні виразки — це рани на гомілці, що тривало або зовсім не загоюються, або відкриваються повторно, та спровоковані запущеною і вчасно не лікованою варикозною хворобою або посттромбофлебітичним синдромом. Пацієнт хворіє на варикозне розширення підшкірних вен тривалий час і не звертається за медичною допомогою. «Відпрацьована» венозна кров, що містить у собі мало кисню, і в нормі повинна дренуватись із ноги по здорових венах із функціонуючими клапанами, застоюється в судинах та «стікає» вниз до стопи, заповнює м’які тканини гомілки, отруює їх, й не дає артеріальній крові принести кисень та поживні речовини в шкіру і підшкірну клітковину ніг. Розвивається хронічне кисневе голодування тканин нижніх кінцівок. Проявляється це витонченням та ущільненням покривів, появою пігментованих буро-коричневих плям (так звана гіперпігментація та індурація шкіри гомілки).

Венозні виразки зазвичай розташовуються на внутрішній поверхні гомілки (там найвищий тиск і застій «відпрацьованої» венозної крові, шкіра навколо пошкодженої ділянки ущільнена, гіперпігментована. Можливе приєднання вторинного дерматиту чи екземи, а також інфекції.

При ураженні тільки дерми говорять про поверхневі виразки. Якщо в процес втягується підшкірно-жирова клітковина, тоді — глибокі. При пошкодженні м’язів та кісток дефект відносять до дуже глибоких. Чим більша, глибша і давніша виразка, тим складніше вона піддається загоєнню, тому зазвичай рекомендовано чим швидше адекватно лікувати виразку, а в ідеалі – лікувати варикоз, як причину виникнення венозних виразок, ДО потемніння шкіри і виникнення трофічної виразки.

Якщо вчасно не прибрати причину, не прооперувати варикозну хворобу (на сьогодні для цього є багато сучасних мінімально інвазивних методів, таких, як лазерна або радіочастотна абляція, які не вимагають хірургічного втручання і наркозу), то дерма виснажується, не одержує кисень і ділянка, що страждає найбільше, відмирає, перетворюючись на рану.

Симптоми трофічної виразки важко сплутати з чимось іншим:

• наявність пошкодження гомілки (рани), що не загоюється тривалий час;
• відчуття болю та печіння;
• потемніння шкіри довкола виразки або циркулярно гомілки;
• виділення лімфи з рани;
• мікробне запалення – почервоніння, ознаки запалення;
• періодичне виникнення сильних кровотеч, оскільки під виразкою зазвичай є розширена вена з підвищеним тиском.

При підозрі на виникнення патології слід чим швидше проконсультуватись у лікаря-судинного хірурга, флеболога. Важливо виключити порушення артеріального кровотоку і встановити причину порушення венозного відтоку. Такий комплексний підхід дозволяє судинному хірургу у більшості випадків запропонувати оптимальний метод лікування чи втручання, яке дозволить не тільки загоїти трофічну виразку, але й попередити її повторне виникнення чи втрату ноги.

Трофічні виразки на ногах — лікування та профілактика

Спочатку необхідно виявити причину виникнення трофічної виразки, та призначити необхідне лікування основного захворювання, на фоні якого розвивається ускладнення. У більшості випадків лікування безпосередньо самої виразки і усунення причин її виникнення повинно проводитись паралельно.

Для лікування такого дефекту, як венозна трофічна виразка на нозі, застосовують:

• місцеве застовування антисептиків;
• накладення пов’язок із ранозагоювальним складом;
• компресійна терапія – найважливіший компонент схеми лікування венозних виразок, без застосування адекватної компресії сподіватись на швидке і адекватне загоєння виразки не варто;
• хірургічне лікування – «хірургічна очистка» виразки або пересадка шкіри (за показаннями).

При варикозному походженні виразки у більшості випадків показане проведення втручань на магістральних підшкірних венах, зазвичай за допомогою безопераційних методик (ендовенозна лазерна коагуляція, клейова облітерація або радіочастотна абляція). За результатами численних сучасних досліджень, процедуру на венах потрібно проводити якомога швидше – одночасно із заходами для загоєння самої виразки (в першу чергу, компресійною терапією), оскільки це дозволяє пришвидшити загоєння виразки (зекономити час і фінансові ресурси), і зменшити ймовірність того, що виразка відкриється повторно. При великих дефектах, які довго не загоюються, під час хірургічної операції одночасно виконується шкірна пластика рани (що дозволяє дуже суттєво пришвидшити час до загоєння обширних виразкових дефектів).

При артеріальному походженні трофічної виразки (коли тканини відмирають через поганий притік в ногу крові та існує серйозна загроза відмирання і втрати ноги) критично важливо якомога швидше відновити кровопостачання шляхом проведення мінімально інвазивного ендоваскулярного втручання («розширення судин» із стентуванням) або шунтування (відновлення кровопостачання шляхом створення обхідного до забитих судин шляху кровотоку).

Суть профілактики полягає у своєчасному виявленні та лікуванні первинного захворювання. Також необхідно вести здоровий спосіб життя, відмовитися від шкідливих звичок, правильно харчуватися, носити компресійну білизну, займатися фізкультурою, уникати тривалих статичних навантажень та травмування шкіри гомілок, особливо у пацієнтів із запущеними формами хронічної венозної недостатності або цукровим діабетом.

Найбільш ефективним лікування трофічних виразок нижніх кінцівок буде на початкових стадіях, тому за перших симптомів і проявів необхідно звернутися до фахівців. Кваліфікований судинний хірург, флеболог Роман Радиш приймає у місті Львів, і завжди готовий допомогти. Записатися на консультацію можна через форму на нашому сайті.