Аневризми аорти

Що таке аорта?
Аорта – це найбільша артерія в організмі людини. Аорта несе кров від серця і проходить через грудну клітку та черевну порожнину (живіт). Від аорти відходять численні артерії, котрі живлять кров’ю всі частини тіла. На рівні тазу аорта ділиться на дві здухвинні (клубові) артерії – по одній до кожної ноги.

Що таке аневризма черевної аорти? (АЧА)

Аневризма аорти – це випинання стоншеної стінки кровоносної судини. Таке випинання стінки аорти (утворений мішок) може розірватися. Аневризми бувають у всіх артеріях, але найчастіше – у тій частині аорти, яка проходить у животі, нижче від артерій, які йдуть до нирок. Такі аневризми називають аневризмами черевної аорти.

Симптоми аневризми аорти

У більшості випадків причини виникнення аневризми аорти достеменно не відомі. Аневризми бувають і в чоловіків, і у жінок будь-якого віку. Однак найчастіше аневризми виникають у чоловіків, у осіб із підвищеним кров’яним тиском (гіпертонією) та в осіб віком понад 65 років, які палять.

У нормі стінки аорти укріплені шарами тканин. Із віком ці тканини тоншають. Вважається, що саме тому в літніх осіб аневризми бувають частіше.

Спадковість (особливості ваших генів) теж має певне значення, бо ризик утворення аневризми значно вищий, якщо аневризма черевної аорти була чи є у ваших близьких родичів (батьків, братів чи сестер).

До інших факторів ризику виникнення аневризм належать:

• куріння,
• підвищений кров’яний тиск,
• високий рівень холестерину,
• емфізема легень,
• ожиріння.

Вважається, що аневризма аорти виникає приблизно у чотирьох зі 100 чоловіків віком понад 65 років, але лише в одного пацієнта зі 100 аневризма має великий розмір і вимагає хірургічного лікування. У жінок аневризми бувають приблизно у шість разів рідше.

Для виявлення аневризми черевної аорти проводять ультразвукове сканування живота. Це швидке й безболісне (датчик просто прикладається до живота) обстеження, яке дозволяє виявити (побачити на моніторі) аневризму і виміряти її розмір. Результат обстеження готовий відразу – дивимось на монітор, все бачимо, і можемо одразу виміряти.

Як саме, і чи просто виявити аневризму аорти?

Начастіше аневризми аорти не викликають жодних симптомів, а виявляють їх випадково. Аневризму часом може помітити будь-який лікар під час огляду пацієнта (пальпуючи живіт), або її може бути видно на рентгенівському знімку, який зроблено з іншої причини (але рідко, бо стінки аневризми погано видно на рентгені), або під час ультразвукового обстеження живота, який лікарі роблять із інших причин (“випадково” виявити). Іноді пацієнти звертають увагу на незвичну пульсацію живота (так зване відчуття “другого серця” в животі). Аневризми більших розмірів можуть викликати біль у животі або у попереку.

Чоловікам, яким виповнилося 65 років, варто пройти скринінгове обстеження на предмет аневризми (тобто, не маючи скарг, чи проявів захворювання, зробити ультразвукове обстеження живота).

Що можна виявити в результаті обстеження?

• Норма (аневризми не виявлено): діаметр аорти в животі до 3 см. Таким є результат обстеження більшості людей, і надалі їм не потрібно проходити сканування.
• Дрібна аневризма: діаметр аорти 3-4,4 см. Чоловікам із такими результатами обстеження слід робити повторне сканування один раз на рік, аби контролювати швидкість збільшення аневризми.
• Аневризма середнього розміру: діаметр аорти 4,5-5,4 см. Чоловікам із такими результатами обстеження доцільно проходити обстеження один раз на три місяці, аби контролювати швидкість збільшення аневризми. Зазвичай рекомендовано повторювати обстеження у тому ж центрі, і у того ж лікаря, у якого було зроблено попередні сканування.
• Велика аневризма: діаметр аорти 5,5 см або більше. Якщо у вас знайшли таку аневризму, вам слід звертатись до судинного хірурга для обговорення подальшого лікування і ризиків, пов’язаних із аневризмою.

Аневризма аорти симптоми

Зазвичай аневризми ростуть роками і рідко проявляються будь-якими симптомами.

Ознакою аневризми може бути:

• відчуття пульсації в животі, подібне до серцебиття;
• біль у животі або у попереку, особливо під час фізичних навантажень або при підвищенні тиску.

Чи доведеться робити операцію, якщо виявлено аневризму?

Дослідженнями доведено, що коли розмір аневризми не перевищує 5,5 см, то безпечніше її НЕ оперувати, бо ризик операції перевищує користь від її проведення.

Якщо аневризма більша ніж 5,5 см, супроводжується симптомами або швидко збільшується, то вас би мали скерувати до судинного хірурга для обговорення необхідності і можливостей лікування – зазвичай це хірургічна операція. Для лікування аневризм виконують операції двох видів:

Аневризма аорти хірургія – відкрита хірургічна операція: розріз на животі та зазвичай в паху та заміна ураженої ділянки судини на штучну трубку.

Ендоваскулярна операція: встановлення стента (судинного протезу) внутрішньосудинно через маленький розріз або прокол в паху, без розрізу живота.

Якщо вам показана операція, про це варто поговорити докладніше.

Чому потрібно регулярно перевіряти стан і розмір аневризми?

Чим більша аневризма черевного відділу аорти, тим частіше вона призводить до серйозних проблем. Більшість аневризм черевної аорти розташовані у нижній частині аорти, в глибині живота, тому пацієнти не відчувають їх ріст і збільшення. В більшості випадків аневризми ростуть повільно – 3 мм на рік. Однак великі аневризми часто ростуть швидше, тому в міру збільшення розміру аневризми потрібно обстежуватися частіше. Чим більша аневризма, тим вищий ризик її раптового розриву, що часто призводить до смерті. 

Чи часто розриваються дрібні аневризми?

Ризик розриву дрібних аневризм черевної аорти дуже невеликий. Ризик розриву аневризм розміром до 5,5 см становить менше ніж один випадок на 100 на рік. Якщо розмір аневризми перевищує 5,5 см, то ризик розриву суттєво зростає, тому починаючи з цього діаметру аневризм розглядають можливість хірургічного лікування. Ризик розриву аневризм будь-якого розміру вищий у курців, осіб із підвищеним кров’яним тиском, а також якщо у родині пацієнта були випадки аневризм черевної аорти.

Судинний хірург зазвичай оцінює ризик, на який пацієнт наражається через аневризму черевної аорти, а також ризик операції, і докладно про все має розповісти пацієнтові, а за потреби – рідним.

Чи потрібно вам бути обережним, якщо у вас аневризма?

Якщо у вас діагностували аневризму аорти, це не означає, що потрібно обмежувати свої повсякденні заняття. Буденні фізичні навантаження і підіймання звичних тягарів не вплинуть на аневризму і не зашкодять вам.

Що робити, якщо з’являться нові симптоми?

Раптовий біль у животі чи біль у попереку, якого раніше у вас не бувало, може свідчити про розрив чи про загрозу розриву аневризми черевної аорти. У такому разі слід негайно!!! зателефонувати 103 і викликати швидку допомогу, повідомивши, що у вас раніше була діагностована аневризма черевної аорти, і вас потрібно негайно доставити до лікарні (краще одразу у спеціалізований відділ, який займається лікуванням аневризм – судинну хірургію), бо є ознаки її розриву.

Не їдьте до лікарні самостійно за кермом!!!.

Як допомогти собі самому, поки не потрібно оперуватись?

• Куріння. Якщо Ви курите, то найважливіше – кинути курити. Відмова від куріння допоможе захистити всі ваші артерії, а також зменшить ризик інсульту та інфаркту міокарда. Кинути курити – не легко, і в цьому вам можуть допомогти ваш сімейний лікар, родина або групи підтримки (психологів не варто соромитись). До такої групи або психотерапевта Вас може скерувати сімейний лікар.
• Малорухливий спосіб життя.Варто покращувати свою фізичну форму помірними фізичними навантаженнями, скажімо більше ходити або їздити на велосипеді. Фізичні навантаження сприяють утворенню в організмі корисного холестерину, який захищає артерії від шкідливого холестерину.
• Підвищений кров’яний тиск.Підвищення кров’яного тиску – фактор ризику росту розриву аневризм. Обов’язково регулярно перевіряйте свій кров’яний тиск не рідше ніж один раз на 6 місяців. Якщо вам призначили ліки для зниження кров’яного тиску – обов’язково вживайте їх відповідно до вказівок.
• Цукровий діабет.Якщо ви хворієте на цукровий діабет, обов’язково контролюйте рівень цукру в крові.
• Підвищення рівня холестерину (жиру) в крові. Дотримуйтеся здорового харчування і докладіть зусиль для схуднення. Потрібно зменшити загальну кількість холестерину в крові – вам можуть зазвичай пояснити, як це зробити. За потреби вас скерують до дієтолога. Ймовірно, для зниження рівня холестерину і покращення стінки судин вам потрібно буде приймати препарат групи статинів, а щоб запобігти утворенню згустків крові – аспірин.

Чи можна керувати автомобілем, якщо у вас аневризма аорти?

Якщо аневризма черевної аорти невелика (до 5,5 см), то керувати автомобілем чи займатись роботою, яка може мати вплив на здоров’я  і життя інших (диспетчер залізниці, оператор АЕС, тощо) можна. Якщо діаметр аневризми сягає більше 6 см, то керувати автомобілем або займатись відповідальною роботою, від якої безпосередньо залежать інші люди, не можна (раптовий розрив може загрожувати не лише вам, але й іншим учасникам дорожнього руху або іншим людям). 

Лікування аневризми аорти

Якщо діаметр діагностованої у животі аневризми сягає 5,5 см, слід наполегливо обдумувати необхідність оперативного лікування, бо ризик розриву аневризми починає переважати ризик втручання. (Це не означає, проте, що вам не потрібно приймати усі ваші медикаменти, контролювати тиск, не курити, тощо, про що було згадано при описі захворювання).

Оперативне втручання можна проводити двома способами: відкрита хірургічна операція або ендоваскулярна операція (зсередини через судини, EVAR)

Аневризма аорти хірургія – відкрита хірургічна операція: полягає у проведенні розрізу на животі та зазвичай в паху, через які замінюють уражену і розширену ділянку судини на штучну трубку (судинний протез). Зазвичай таке втручання можна рекомендувати здоровішим пацієнтам (які можуть з більшою ймовірністю перенести велике і ризиковане втучання) молодшого віку (55-65 років) із відносно більшою очікуваною тривалістю життя (більше 10-15 років), бо відкрита операція переноситься важко, проте може забезпечувати добрі результати навіть через 10-15 років (хоча не завжди).

Ендоваскулярна операція: встановлення стента (судинного протезу) внутрішньосудинно через маленький розріз або прокол в паху, без розрізу живота. Зазвичай таке втручання варто розглядати у тих пацієнтів, які у зв’язку із супутніми захворюваннями (серця, легень, нирок, печінки, тощо) або поважним віком (старше 65 років) мають менше шансів перенести складне і об’ємне відкрите втручання.

Отже, бути здоровішим – просто! Памятайте, що у значній мірі це залежить тільки від вас і вашого бажання.

Якщо вам щось незрозуміло, або у вас виявили аневризму аорти, і ви хочете проконсультуватись, або дізнатись про доцільність проведення вам операції або можливості лікування, зателефонуйте, або запишіться на прийом (натисніть на посилання, і заповніть форму).