Лікар флеболог  | Судинний хірург | Тромбофлебіт | Тромбоз глибоких вен


Венозна тромбоемболія — це ситуація, пов’язана з наявністю кров’яного тромбу у венах. Небезпеку для життя можуть представляти два варіанти цього захворювання — тромбоз глибоких вен (найчастіше у ногах) і тромбоемболія легеневої артерії (ситуація, коли тромб із вен нижніх кінцівок перемістився з потоком крові в легеневі артерії, частково або повністю порушивши кровотік у них). Тромби, які утворилися в судинах стегон, з більшою ймовірністю «відриваються» від стінки вени та переміщаються в легеневі артерії, ніж тромби із судин гомілок або інших частин тіла.

Тромбоемболія нижніх кінцівок — причини виникнення та методи лікування

Тромби формуються в судинах у тому випадку, якщо рух крові з будь-якої причини сповільнився або змінився. Найчастіше тромби формуються в людей, які:

  • курять;
  • приймають естрогени або оральні контрацептиви;
  • страждають онкологічним захворюванням;
  • страждають аутоімунним захворюванням (таким, наприклад, як системний червоний вовчак);
  • страждають ожирінням;
  • мають більш в’язку кров у зв’язку з тим, що кістковий мозок утворює більшу кількість клітин крові;
  • нещодавно перенесли хірургічне втручання (особливо на колінному або тазостегновому суглобі, а також на органах таза);
  • ведуть малорухливий, «сидячий» спосіб життя.

Також є низка генетичних особливостей, що підвищують ризик тромбоутворення. Ці особливості зачіпають гени, продуктами яких є білки, що беруть участь у згортанні крові або розчиненні непотрібних тромбів.

Найчастіше венозна тромбоемболія розвивається в людей старше 60 років, але може статися в будь-якому віці. У дітей це рідкісне ускладнення. У молодих людей тромбоемболія нижніх кінцівок найчастіше розвивається при наявності серйозних чинників — множинна травма, переломи ніг, постійний катетер у центральних венах.

Основа лікування цього захворювання — руйнування тромбу та профілактика його повторного утворення.

Можуть використовуватися:

  • антикоагулянтні препарати, що запобігають утворенню тромбів (як у вигляді ін’єкцій, так і у вигляді таблеток);
  • механічні пристосування — компресійний трикотаж, пневматичні компресійні пристрої (які стискають зовні кінцівки або грудну клітку та прискорюють кровотік)
  • тромболітичні препарати (ферменти, що розчиняють тромби, вводяться внутрішньовенно).

У рідкісних випадках може знадобитися хірургічне втручання, спрямоване на видалення масивного тромбу, а також установку кава-фільтру в нижню порожнисту вену (вену, яка збирає кров від усієї нижньої половини тулуба). Кава-фільтр вловлює тромби, що переміщуються з вен ніг у легеневі артерії. Іноді потрібне введення препаратів, що розчиняють тромб, прямо в уражену судину.

Тромбофлебіт нижніх кінцівок

Тромбофлебіт — це запалення стінок вен (флебіт), у яких формується тромб.

Причини, які призводять до формування тромбів у судинах:

  • уповільнення кровотоку по судинах (венозний стаз);
  • підвищене згортання крові (гіперкоагуляція);
  • порушення цілісності стінок судин.

Як правило, тромбофлебіт нижніх кінцівок є ускладненням варикозної хвороби й розвивається у варикозно розширених поверхневих венах ніг. Хворі з варикозом, які не стежать за своїм станом та не проводять лікування, мають 10–30% ризику розвитку гострого тромбофлебіту ніг. Тромбофлебіт судин нерідко розвивається й на фоні хронічної венозної недостатності. При варикозі розвиток тромбофлебіту ніг провокується уповільненням нормального кровотоку в розширених (варикозних) венах. У результаті застою крові в них утворюються тромби, які закупорюють дрібні судини. Попередній до тромбофлебіту стан — це згущення крові та зміна її складу внаслідок застою, що в підсумку призводить до підвищення її згортання.

Поштовхом до розвитку тромбофлебіту навіть в ідеально здорових судинах також можуть послужити:

  • онкологічні захворювання (мігруючий тромбофлебіт);
  • запальні захворювання будь-яких внутрішніх органів;
  • нейротрофічні розлади;
  • інфекційні хвороби або перехід на стінку вени запального процесу з рани;
  • алергічні захворювання;
  • травми;
  • ендокринні розлади;
  • вагітність;
  • пологи;
  • гінекологічні операції (аборти) і будь-які хірургічні втручання;
  • післяпологове ускладнення або ускладнення тривалої катетеризації судин (так званий постін’єкційний тромбофлебіт).

При перших же проявах тромбофлебіту треба звернутися до фахівця.