Симптоми аневризми черевної аорти | Судинний хірург, лікар флеболог, Львів ♻️ Судинний хірург по венам - ціни, відгуки |

Лікар флеболог | Судинний хірург | Аневризма аорти | Аневризма черевної аорти


 

Здебільшого симптоми аневризми черевної аорти зумовлені компресією поруч розташованих анатомічних структур. Від того, які саме тканини здавлені, залежить, які ознаки захворювання виявить лікар. Біль у животі при цій патології — основна клінічна ознака.Цей симптом спостерігається у 90% пацієнтів. Часто саме абдомінальний біль стає причиною звернення до лікаря. Він пов’язаний із компресією, яку надає розширена ділянка артерії на нервові сплетення. Біль зазвичай тупий, ниючий. Часто локалізується в зоні пупка, хоча нерідко віддає в пах, поперек та навіть ноги. Іноді інтенсивність больових відчуттів значним чином зростає, з’являються ознаки гострого живота. Це відбувається в разі, коли аневризма починає тиснути на спинномозкові корінці.

Друга клінічна ознака — це почуття сильної пульсації. Вона спостерігається у 40% пацієнтів із цим захворюванням. Відчуття нерідко супроводжується розпиранням, тяжкістю, дискомфортом у животі. При тому, що об’ємне утворення, яке промацується, визначається частіше в лівій половині черевної порожнини. Зазвичай пульсація з’являється тільки при досягненні аневризмою великих розмірів. Це вказує на підвищений ризик її розриву.

Під час обстеження визначається третій головний симптом. Діагностика захворювання передбачає проведення аускультації — прослуховування черевної стінки з використанням фонендоскопа. У 75% пацієнтів визначається систолічний шум над розширеною ділянкою судини. Він зумовлений тремтінням її стінки. Інші симптоми варіативні. Вони зустрічаються з невеликою частотою в різних пацієнтів.

Причини виникнення аневризми черевної аорти

Серед причин:

  • сифіліс;
  • вроджені дефекти сполучної тканини;
  • неспецифічний аортит (запальні процеси бактеріальної етіології);
  • туберкульоз;
  • травми;
  • хірургічні операції та діагностичні процедури.

Розширюватися можуть різні ділянки судини. За локалізацією вони діляться на 4 типи:

  • проксимального відділу (найближчого до діафрагми);
  • аневризма інфраренального відділу черевної аорти без залучення біфуркації (це місце, де судина поділяється на 2 клубові артерії);
  • така ж локалізація з ураженням біфуркації;
  • розширення всієї абдомінальної судини.

У 90% пацієнтів діагностується 2 або 3 тип захворювання. Це ураження інфраренального відділу, коли патологія локалізується нижче відгалуження ниркової артерії.

У числі основних клінічних синдромів виділяють:

  • ішіорадікулярний — хворобливість у попереку та погіршення рухливості ніг при стисненні рухових та чутливих спинномозкових нервів;
  • абдомінальний — відрижка, блювота, порушення стулу, погіршення апетиту, зниження ваги — виникає при стисненні дванадцятипалої кишки;
  • урологічний — кров у сечі, біль та важкість у попереку, труднощі сечовипускання — пов’язаний зі здавленням нирок та сечоводу;
  • хронічний ішемічний — виникає при стисненні стегнових та клубових артерій, проявляється болем у ногах, що посилюється при ходьбі.

Симптоми дають лікареві можливість запідозрити аневризму черевної аорти, але остаточний діагноз встановлюється за допомогою інструментальних досліджень.

Діагностики захворювання

Патологія виявляється за допомогою класичних та інноваційних методик візуалізації. В основному застосовуються УЗД, рентгенологічні методи або МРТ:

  • УЗД. Це найпростіший, безпечний та недорогий метод дослідження. Він може бути призначений із профілактичною метою чоловікам після 50–60 років, навіть якщо в них немає ніяких скарг. У ході цієї процедури може бути виявлена ​​аневризма черевного відділу аорти, крім того, УЗД дає можливість оцінювати стан її стінки, виявити тромбоз, уточнити величину та розташування розширеного фрагмента артерії.
  • КТ. Комп’ютерна томографія — це уточнювальний метод діагностики. Він дає змогу виявити тромботичні маси та пошкодження внутрішньої оболонки артерії. За допомогою КТ лікар оцінює стан близько розташованих органів.
  • МРТ. З уточнюючою метою також може проводитися МРТ. Цей метод дає можливість ще краще бачити деталі. Завдяки МРТ лікар виявляє кальцифікати, пошкодження та розшарування стінок аорти, а також інші морфологічні особливості.
  • Ангіографія. Цей метод дослідження небезпечний, оскільки під час його проведення є ризик розірвати судину. А тому він призначається рідко. Це рентгенологічний метод діагностики, який передбачає введення контрасту, він використовується щоби перевірити, у якому стані перебувають гілки аорти, або для отримання більш точної картини захворювання перед проведенням операції.

Роман Радиш — досвідчений судинний хірург стверджує, що регулярні обстеження дають можливість вчасно виявити патологію та розпочати лікування. Запис на консультацію доступний на нашому сайті.