Ступені хронічної венозної недостатності

Судинний хірург | Лікар флеболог | Варикозна хвороба | Трофічна виразка

За статистичними даними, приблизно 70% дорослого населення мають ті чи інші розлади венозної системи. З цієї кількості 25% пацієнтів мають клінічні ознаки хронічної венозної недостатності (ХВН), а ще 6% – венозні трофічні виразки.

Хронічна венозна недостатність, як і гостра її форма, пов’язана з порушенням руху крові. Завдяки системі клапанів, а також мускулатурі тіла (м’язам гомілок, які виконують функцію помпи), кров із нижніх кінцівок надходить до серця, долаючи силу гравітації. Тому кожній людині рекомендовані помірні фізичні навантаження, гімнастика при сидячій роботі, регулярні прогулянки. Якщо ж через неправильний спосіб життя або погану спадковість з’являється варикоз або просвіт судини закупорюється тромбом, починає розвиватися венозна недостатність ніг. Спочатку розширюється уражена вена, потім порушується функція клапанів (вони не до кінця змикаються), в результаті виходить рефлюкс, тобто зворотний потік крові — вона надходить не тільки до серця, але й назад у ноги. Через скупчення крові людина відчуває важкість у ногах, з’являються набряки. Ці симптоми не варто списувати на втому, потрібно терміново звернутися до флеболога, інакше розвинеться хронічна венозна недостатність.

Важливо! Варикоз і венозна недостатність — це не одне й те саме. Варикозне розширення вен — тільки одна з ознак недостатності, хоча й найбільш поширена.

Хронічна венозна недостатність — причини виникнення

Усі причини розвитку захворювання можна умовно розділити на групи:

• Негативна спадковість. Сюди можна віднести особливості будови судин, недостатність судинної стінки та клапанного апарату.
• Порушення кровотоку: варикоз, тромбоз, наслідки травм, посттромбофлебітичний синдром, постійно високий тиск у нижніх кінцівках, флебіт, вагітність.
• Спосіб життя: ожиріння, відсутність фізичної активності, надлишкові силові навантаження (як безконтрольне підняття ваги в залі, так і, наприклад, робота вантажником), сидячий спосіб життя або стояча робота.
• Гормональний статус: жінки хворіють венозною недостатністю частіше за чоловіків, сюди також відноситься прийом ОК (оральних контрацептивів), гормональна терапія.
• Віковий фактор: чим старше пацієнт, тим вище ймовірність захворювання.

Лікар судинний хірург-флеболог, спираючись на анамнез пацієнта та додаткову діагностику, визначає ступінь хронічної венозної недостатності та призначає відповідне лікування.

Хронічна венозна недостатність — стадії розвитку захворювання

Хронічна венозна недостатність (ХВН) розвивається повільно, спочатку навіть не дає симптомів, проте поступово призводить до серйозних порушень. Може бути наслідком варикозу, що залишився без лікування. Призводить до трофічних виразок та різних ускладнень, включаючи інфікування кінцівки.

Має кілька стадій:

• На нульовій немає неприємних симптомів, тільки видно судинні «зірочки». На жаль, судинний хірург бачить пацієнтів із цією стадією вкрай рідко.
• На першій стадії людина помічає виникнення варикозно змінених вен, до вечора відчуває важкість у ногах, зауважує набряклість. Це викликано невеликими ураженнями поверхнево розташованих вен.
• На другий з’являються незначні пігментні плями, набряклість не проходить після нічного відпочинку, виникає екзема (її ділянки).
• На третій стадії на місці екземи з’являються трофічні виразки — мокнучі рани, що тривало не гояться.

Хронічна венозна недостатність при відчутності лікування та прогресуванні супроводжується кровотечами, тромбофлебітом, закупоркою тромбами глибоко розташованих вен.

Пам’ятайте, чим менший ступінь хронічної венозної недостатності, тим легше вилікувати захворювання та повернутися до повноцінного життя.