Лікар флеболог | Судинний хірург | Аневризма аорти | Аневризма черевної аорти | Аневризма грудного відділу аорти
Аневризма аорти — раптове утворення дефекту внутрішньої оболонки стінки судини з подальшим проникненням потоку крові в дегенеративно-змінений середній шар, виникненням внутрішньостінкової гематоми та поздовжнім розшаруванням стінки.
Симптоми різноманітні та можуть імітувати практично всі серцево-судинні, а також неврологічні, урологічні захворювання. Клінічна картина зумовлена локалізацією первинної фенестрації та протяжністю процесу розшарування.
Одним із найсучасніших методів лікування аневризми є протезування. Суть операції полягає в установці в просвіт розширення ендопротезу — трубки з тканини з металевим каркасом. Краї трубки закріплюють у просвіті судини вище та нижче місця розширення. У результаті кровотік локалізується всередині ендопротеза, який ізолює аневризматичний мішок від тиску на його стінку. Така процедура виконується майже 2 години під місцевою анестезією, через невеликий розріз та без крововтрати.
Різновиди, причини та симптоми аневризм
Аневризми розрізняються по:
- причинам, що їх спричинили (атеросклероз, дегенеративні зміни стінки судини, травма, інфекції);
- локалізації (грудний, черевний відділ);
- формі (веретеноподібна, мішкувата);
- будові стінки (справжня, помилкова);
- наявності розшарування.
Що повинно насторожувати пацієнта щодо розшарування:
- підвищення артеріального тиску в анамнезі (гіпертонічна хвороба);
- виявлена раніше при обстеженні аневризма аорти, пороки судини та аортального клапану, а також наявність даних станів у родичів;
- високий зріст, деформація грудної клітки та інші характерні ознаки синдрому дисплазії сполучної тканини;
- вагітність (іноді можлива поява цієї патології в здорових жінок під час вагітності).
У клінічній картині домінує больовий синдром — 90%, який характеризується постійним високоінтенсивним болем, що раптово виник у середині грудної клітини, живота, міжлопатковому просторі або попереку. При розшаруванні висхідного відділу аорти больовий синдром у грудній клітці може поєднуватися з ознаками інсульту (порушення зору, мови, виникнення парезів і паралічів та ін.). Також може зустрічатися наявність втрати свідомості, раптової слабкості або задишки.
Діагностика та лікування розшарування аневризми аорти
Після з’ясування скарг, збору анамнезу та ретельного клінічного огляду лікар може запідозрити наявність у пацієнта аневризми аорти. Але для підтвердження діагнозу потрібні додаткові методи обстеження:
- ЕКГ — експрес метод оцінювання стану електричної активності серця, що дає можливість в цьому випадку виявити гіпертрофію міокарда як прояву гіпертонічної хвороби, а також виключити наявність інших гострих захворювань зі схожою симптоматикою;
- ультразвукові методи дослідження — при наявності аневризми висхідного відділу або вад аортального клапану досить інформативним методом діагностики є ЕХО-кардіографія (УЗД-серця);
- ангіографія (аортографія) — є інвазивним методом дослідження, що дає можливість за допомогою контрасту візуалізувати аорту та її гілки;
- МРТ, КТ — «золотий стандарт» діагностики аневризми аорти та її ускладнень.
Консервативна терапія показана пацієнтам при будь-якому типі розшарування як початковий етап лікування, до моменту проведення МРТ, КТ-аорти або аортографії. Основною її метою є уповільнення прогресування аневризми та нормалізація артеріального тиску.
Екстрене оперативне втручання показане при загрозливому розриві розширення, його швидкопрогресуючому характері, розвитку гострої недостатності аортального клапана або гемотампонади (накопичення крові навколо серця, що призводить до його здавлення). Хірургічна тактика полягає у видаленні ураженого сегменту з протезуванням штучними матеріалами або малоінвазивне лікування зі встановленням ендопротезу.
Отже, спільне завдання лікаря та пацієнта полягає в ранній діагностиці таких небезпечних для життя станів, як аневризма аорти та її розшарування. Тільки своєчасне звернення до лікаря, особливо при наявності чинників ризику, дасть змогу значно поліпшити прогноз життя при цих станах. У місті Львів можна проконсультуватися із досвідченим судинним хірургом Романом Радишем.