Основні принципи лікування трофічних виразок | Судинний хірург, лікар флеболог, Львів ♻️ Судинний хірург по венам - ціни, відгуки |

Судинний хірург | Лікар флеболог | Трофічна виразка


 

Трофічні виразки на ногах — це не косметичний дефект, а серйозне захворювання, яке впливає на якість життя пацієнта. У запущених випадках патологія призводить до обмеження пересування та розвитку больового синдрому. Крім того, в деяких випадках прогресування може призвести до розвитку гангрени і втрати ноги.

Трофічна виразка — це дефект шкіри, який розвивається в результаті порушення кровотоку, лімфотоку, та інколи іннервації у кінцівці, і тривало не гоїться. Найчастіше виразки утворюються внаслідок порушення припритоку крові по артеріях або відтоку по венах із відповідним венозним застоєм.

Варикозна хвороба — це хронічне захворювання, що супроводжується розширенням вен і порушенням відтоку венозної крові. Захворювання діагностується в різних вікових групах і може супроводжуватися несприятливими ускладненнями, зокрема, кровотечами, тромбозами і раними.

Відмінні ознаки трофічної виразки від звичайної рани

Трофічна виразка відрізняється від рани такими ознаками:

  • термін — більше 2 місяців (або відсутність ефекту лікування більше 6 тижнів);
  • відсутність тенденції до загоєння;
  • виникає в центрі трофічних розладів;
  • грануляції «мляві» сірокоричневого кольору;
  • покрита нальотом фібрину та некротичними тканинами;
  • на поверхні — патогенна мікрофлора.

Трофічна виразка є значно складнішою проблемою, ніж звичайна рана, й потребує серйозного підходу до лікування, оскільки причиною її виникнення є інше захворювання, найчастіше судин.

Трофічна язва на нозі — методи лікування

Терапія трофічних виразок, залежно від стадії захворювання, завжди повинна бути комплексною. Методи допомоги діляться на консервативні (за допомогою медикаментів) та оперативні (хірургічні операції).

Коли виявлені трофічні виразки на ногах, то медикаментозне лікування зазвичай включає такі призначення:

  • протизапальні засоби у формі мазей, кремів, аерозолів;
  • засоби, що підвищують регенерацію тканин, для зовнішнього застосування, ранозагоювальні мазі;
  • антибактеріальна терапія (рідко) у вигляді мазей та пов’язок із лікарським засобом;
  • препарати, що розріджують кров (якщо є покази, або порушення кровотоку);
  • венотоніки для зміцнення судинної стінки (якщо причиною є венозна недостатність);
  • препарати для лікування першопричини захворювання, наприклад, ліки від цукрового діабету.

Фізіопроцедури призводять до поліпшення мікроциркуляції та відновлення пошкоджених тканин. Пацієнти відзначають зниження дискомфорту, зменшення набряку та запалення в ураженій кінцівці. Тим не менше, це лише додаткове лікування, яке не має критичного значення.

У разі необхідності проводиться симптоматичне лікування жарознижувальними, знеболюючими, протизапальними препаратами.

До групи консервативного лікування входить також масаж, лікувальна гімнастика, повітряні ванни, санаторно-курортне лікування, зокрема грязелікування та використання барокамери. Але зазвичай ці методи доцільні уже на етапі завершення загоєння і відновлення пацієнта.

Способи оперативного лікування кардинально різняться залежно від причини, і лікар вибирає індивідуально для кожного пацієнта:

  • лазерна коагуляція й радіочастотна абляція (при варикозі, як причині утворення венозної виразки – чим швидше проведена мініінвазивна процедура на венах, тим швидше гоїться виразка).
  • Операції із відновлення кровотоку і попередження ампутації – шунтування або ендоваскулярна балонна ангіопластика із стентуванням).

Операція не лише усуває гострий стан, але і вирішує причину виникнення виразки. Тим не менше, у разі недотримання рекомендацій і продовження колишнього способу життя може статися рецидив.

Крім того, можуть застосовуватись методи малих операцій з метою очищення самої виразки:

  • Хірургічна обробка і очистка виразки.
  • “shave”-терапія із одночасною пересадкою шкіри
  • У крайніх випадках та запущених випадках і ризику смерті від інтоксикації для порятунку життя пацієнта проводять ампутацію кінцівки.

Необхідно стежити за своїм здоров’ям, при перших ознаках змін слід звернутися до фахівця. Не варто запускати хворобу до крайньої стадії, це може призвести до втрати можливості вільно пересуватися.