Чому трофічна виразка не загоюється?

Судинний хірург | Лікар флеболог | Трофічна виразка

Трофічна виразка — комплекс симптомів, що виникають внаслідок порушення кровопостачання шкірних покривів та прилеглих тканин. Зміни наростають поступово: спочатку шкіра набрякає, стає темною (синюшною або коричневою), щільною, блискучою, запаленою. Через деякий час навіть незначний травматичний вплив призводить до появи ранки, яка не загоюється, а навпаки, стає більше, поглиблюється.

Весь процес супроводжується свербінням, болем, підвищенням місцевої температури. Якщо не лікуватися, і запустити, підсумком захворювання може стати сепсис. Виразкові ураження бувають різними — артеріальними, венозними, гіпертонічними, змішаними.

Дуже важливо при появі будь-яких тривожних симптомів не намагатися впоратися з проблемою самостійно, а звернутися до флеболога, який може правильно визначити, чому з’явилася трофічна виразка на нозі, та підібрати ефективне лікування.

Виникнення виразки

Функціонуючі венозні клапани провокують зворотний потік крові (рефлюкс). Тобто кров уже не циркулює зверху вниз, як при нормальному стані. Ці особливості гемодинаміки одночасно є й наслідком, і причиною варикозу.

Через те, що в тканинах нижніх кінцівок застоюється кров, погіршується живлення тканин. Патологія венозної системи прогресує, але виразка розвивається не одразу. Для процесу появи трофічної виразки характерні такі етапи:

• Спочатку шкіра гомілки (найчастіше варикозні виразки виникають у нижній третині гомілки) стає ущільненою, набуває характерного глянцевого блиску. Пацієнти скаржаться на посилення набряків в області литкового м’яза, на важкість і відчуття розпирання.
• Уражена область починає свербіти, на поверхні шкіри виступають дрібні краплі лімфоїдної рідини (це відбувається через розвиток місцевого лімфостазу).
• Потім пацієнт відзначає посилення гіперпігментації шкірних покровів. Через деякий час у зоні ураження розвивається «передвісник майбутньої виразки» — біляста ділянка атрофованої тканини. Варто людині навіть незначно пошкодити область атрофії (наприклад, зачепити тканиною брюк), як у цьому місці виникає виразка.
• Спочатку виразка виглядає, як поверхнева рана з кіркою, але, по мірі прогресування патологічного процесу вона поглиблюється всередину м’яких тканин гомілки. Крім того, розширюється її площа.

Зазвичай на цьому етапі людина намагається самостійно загоїти виразку звичними для цього способами (наприклад, регенеруючими мазями), але її чекає невдача. Ранова поверхня інфікується та може почати гноїтися.

Вміст виділень залежить від наявності та кількості бактерій, що приєдналися. Як правило, спочатку рана сочиться кровяно-лімфоїдними виділеннями, потім сукровиця стає більш каламутною, і, нарешті, набуває характерного гниючого запаху.

У ряді випадків (наприклад, при ослабленому імунітеті пацієнта) можливе приєднання не тільки бактеріальної, але і грибкової інфекції. Цей факт ще більше погіршує стан людини та дещо погіршує прогноз.

Причина того, що трофічна виразка не загоюється впродовж довгого часу, така ж, як і причина її початкового виникнення: недостатнє живлення тканин. У зоні ураження різко знижена здатність до регенерації тканин — що і призводить не тільки до поширення патології, але й до небезпечних для життя ускладнень. Саме тому так важливо вчасно звернутися до лікаря.

Гній у трофічній виразці

За своєю суттю трофічна виразка є хронічною раною, яка характеризується тим, що в ній відбувається процес руйнування тканини та її перетворення в мертву. У результаті того, що в рані створюються сприятливі умови для розмноження й росту різних бактерій та мікроорганізмів, вона досить часто починає гноїтися.

Для лікування трофічних виразок та усунення нагноєння в них традиційні антисептичні препарати неефективні. Максимальний позитивний ефект досягається в результаті застосування засобів, до складу яких входять протеолітичні ферменти. Ці речовини сприяють більш ефективному очищенню рани від гною та некротизованих тканин. Слід зазначити, що здорові тканини залишаються неушкодженими.

Важливо пам’ятати, що у більшості випадків причиною незагоєння виразки є неправильно встановлений діагноз (наприклад, не визначено, що є порушення артеріального притоку крові), або неправильно обрано стратегію лікування чи не проведено необхідного оперативного втручання. Зазвичай вважається, що якщо протягом 2 місяців площа виразки не зменшилась більше, ніж на 50%, в плані лікування щось не так, і його потрібно змінювати.

Правильно підібрати методику лікування допоможе лікар судинний хірург.