Судинний хірург | Лікар флеболог | Переміжна кульгавість


 

Ішемічне ураження нижніх кінцівок характеризується недостатнім надходженням крові до тканин ніг у результаті порушення кровообігу. Найбільша схильність цим проявам характерна для більш віддалених відділів — гомілок і стоп. У результаті дефіциту кисню та поживних речовин, що наростає у тканинах, можуть формуватися незворотні зміни.

Критична гостра ішемія нижніх кінцівок — блокада артеріального кровотоку ніг, що гостро розвивається. Виникає раптово, але частіше їй передує кульгавість. Виникає внаслідок повного перекриття потоку крові атеросклеротичними бляшками у великих артеріях.

Характеризується виникненням різкого болю в нозі або в одному пальці ступні з різким зблідненням шкірних покривів без зв’язку з фізичним навантаженням. Часто супроводжується розвитком виразок, що не загоюються, на гомілці та некрозом пальців стоп. Без невідкладного лікування процес призводить до ампутації або летального результату.

Причини та симптоми гострої ішемії

Серед причин, що спричиняють патологію, на першому місці стоїть порушення прохідності артерій. Викликатися це може декількома причинами:

  • атеросклеротичне ураження судин;
  • затяжний ендартеріїт;
  • тромботична закупорка судин;
  • ураження діабетичної природи;
  • травматичний вплив.

Ішемічні ураження нижніх кінцівок займають важливе місце в структурі серцево-судинної захворюваності. Її поширеність серед населення старше 50 років становить 5–8%, а при наявності таких чинників ризику, як гіперліпідемія, куріння, артеріальна гіпертонія чи цукровий діабет, досягає 30%.

Гостра ішемія кінцівок класифікується за ступенями:

  • Ішемія напруги — прояв симптомів характерний тільки після тривалого навантаження на кінцівки, у спокої хворого нічого не турбує;
  • 1 ступінь — рухова активність та чутливість збережені, проте з’являються відчуття оніміння, похолодання, хворобливість;
  • 2 ступінь — відбувається обмеження рухової активності та чутливості;
  • 3 ступінь — з’являються ознаки трофічних порушень у тканинах.

Найголовнішим симптомом цієї патології є кульгавість. Вона виникає при тривалій ходьбі, навантаженні на ноги. Хворий змушений робити зупинки для зменшення больового синдрому. Це супроводжується появою набряклості ніг. З прогресуванням захворювання приєднується відчуття оніміння і похолодання. Поступово розвиваються порушення трофіки: погано ростуть нігті, випадає волосся, виразки та дефекти на шкірі. Кінцевим підсумком гострої ішемії нижніх кінцівок є або гангрена, або хронізація процесу.

Гостра артеріальна ішемія — діагностика та лікування

Крім об’єктивного огляду з проведенням оцінювання чутливості та рухової активності, проводяться додаткові методи дослідження. Найбільш інформативним для постановки діагнозу є УЗДГ. Воно дає можливість оцінити ступінь ураженості судини, наявність перешкод для нормального кровотоку в кровоносному руслі. Крім цього, проводяться магнітно-резонансна ангіографія, електротермометрія, артеріальна осцилографія. Вони так само допомагають визначити ступінь захворювання.

Ішемія нижніх кінцівок — смертельно небезпечне захворювання, одна з найбільш частих причин ампутації ніг. Ця хвороба без лікування постійно прогресує. Навіть хірургічні методи відновлення кровообігу на пізніх стадіях захворювання не завжди дають можливість пацієнтові повернутися до звичного життя. При розвитку захворювання летальність хворих сягає 15%. Своєчасно розпочата консервативна терапія дає змогу поліпшити якість життя, уповільнити розвиток патології та відстрочити необхідність у хірургічному лікуванні.

Лікування починається з коригування способу життя хворого. Необхідно відмовитися від шкідливих звичок, виконувати комплекс спеціальних фізичних вправ. Консервативна терапія полягає в прийомі антиагрегантів, фібринолітиків, антиоксидантів, спазмолітиків та фізіотерапевтичного лікування для поліпшення потоку крові до тканин.

У разі запущеної стадії вдаються до хірургічного втручання, яке забезпечує відновлення прохідності судини та адекватний рух крові по ній. Інноваційним та перспективним методом лікування пацієнтів з ішемією нижніх кінцівок є терапевтичний ангіогенез — терапія, спрямована на стимуляцію зростання нових судин в ішемізованих тканинах за допомогою ангіогенних чинників росту, їхніх генів або стовбурових та прогеніторних клітин. Методика дає змогу поліпшити перфузію тканин, зменшити ішемічні симптоми та в низці випадків запобігти ампутації.

Жителі міста Львів можуть проконсультуватися з фаховим спеціалістом Романом Радишем у різних клініках. Попередній запис за телефонами, вказаними на сайті.

Судинний хірург | Лікар флеболог | Переміжна кульгавість


 

Ішемія нижніх кінцівок — це хронічний патологічний стан, що характеризується дефіцитом кисню в тканинах ніг. Його основними ознаками є біль та дискомфорт у м’язах, що змушують людину робити перепочинок під час ходьби. Нестача кисню в тканинах виникає у зв’язку з порушенням кровотоку в артеріях.

На частку всіх серцево-судинних захворювань 18% припадає на патології магістральних та периферичних артерій нижніх кінцівок. Вонидіагностуються приблизно у 3–4% населення, а в літньому віці — у 5–10%.

Адекватне лікування, дотримання рекомендацій лікаря, спостереження та аналіз динаміки захворювання судинним хірургом дають великі шанси на успішний результат, дозволяють поліпшити якість життя та знизити ризик інвалідизації. Прогноз збереження нижніх кінцівок залежить від анатомії ураження артерій, симптомів ішемії та тяжкості супутніх захворювань. Методи профілактики полягають в уникненні чинників ризику патологій артерій.

Клінічні ознаки ішемії

Симптоми ішемії ніг залежать від ступеня тяжкості стану. Хвороба не проявляє себе, якщо стенози (звуження) та зміни кровообігу незначні. Однак безсимптомний перебіг у клінічній практиці лікаря зустрічається рідко, оскільки пацієнт приходить на огляд уже при наявності проявів. При цьому атеросклероз може залишатися безсимптомним впродовж усього життя людини, тому вона може не підозрювати про наявність атеросклеротичних уражень в організмі.

Переміжна кульгавість — це дискомфорт чи біль у ногах, які виникають при ішемії під час фізичного навантаження (наприклад, ходьби) та змушують людину зупинитися й перепочити.

До проявів цієї патології можна також віднести:

  • зроговіння та ламкість нігтів;
  • відсутність волосяного покриву;
  • оніміння пальців та стопи;
  • зниження температури шкіри.

При цьому стані кровотік у зоні ішемії може забезпечити м’язові тканини киснем, але тільки під час спокою — в умовах навантаження кисню вже не вистачає. Водночас анатомічні зміни значні, об’ємна швидкість кровотоку та перфузійний тиск (різниця між артеріальним та внутрішньочерепним тиском) знижені.

Стадії ішемії кінцівок

Виразність переміжної кульгавості є основою для класифікації хронічної ішемії. У нашій країні користуються класифікацією J. Fonteine-А.В. Покровського. Вона передбачає наявність 4-х стадій захворювання:

  • I стадія — компенсована ішемія (мерзлякуватість, відчуття похолодання, парестезії, блідість шкірних покривів, підвищена пітливість, ламкість нігтів, випадіння волосся на нижніх кінцівках, позитивний симптом «плантарної» ішемії);
  • II стадія підрозділяється на дві:
    • IIА стадія — переміжна кульгавість, що виникає більш ніж через 200 м;
    • IIБ стадія — переміжна кульгавість, що виникає менш ніж через 200 м.
  • III стадія — болі в спокої та «нічні» болі;
  • IV стадія — трофічні зміни та гангрена нижніх кінцівок.

В основу класифікації гострої ішемії по Савельєву В.С. покладені клінічні прояви. Кожному ступеню ішемії характерні свої симптоми. По мірі зростання ступеню тяжкості захворювання з’являються нові симптоми зі збереженням попередніх:

  • I ступінь — оніміння стопи, болі та мурашки в стані спокою та при мінімальному фізичному навантаженні — при стабільному перебігу та вираженій компенсації кровотоку по обхідних шляхах не загрожує життєздатності кінцівки;
  • II ступінь — наявність рухових порушень, необхідне відновлення судин кінцівки для поновлення її роботи:
    • II a — парез кінцівки (м’язова сила ослаблена), активні та пасивні рухи збережені;
    • II б — параліч кінцівки (активні рухи відсутні), можливі пасивні рухи, рухливість суглобів збережена;
    • II в — субфасціальний набряк м’язів — при промацуванні литкових м’язів виникає виражений біль;
  • III ступінь — виражені ішемічні пошкодження тканин кінцівки, незворотного характеру, розвиток м’язових контрактур (скорочень) на різних рівнях, прогноз життєздатності кінцівки сумнівний:
    • III a — дистальні контрактури (відсутність пасивних рухів у гомілковостопному суглобі, пальцях стопи);
    • III б — тотальна контрактура кінцівки (відсутність пасивних рухів у колінному суглобі), відновлення кровотоку кінцівки ускладнюється вираженим реперфузійним синдром (відсутністю адекватного кровотоку в тканинах), прогноз для життя без лікування сумнівний;
  • IV ступінь — розвиток гангрени кінцівки, єдиний порятунок — ампутація ноги або її частини.

Кваліфікований судинний хірург Роман Радиш вважає, що ішемія кінцівок — серйозна соціальна проблема. Це пов’язано з її високою частотою, тяжкістю перебігу та прогресуванням, яке призводить до інвалідизації людей працездатного віку. Вчасно діагностована патологія значно легше піддається лікуванню, що дає змогу уникнути важких ускладнень. Записатися на консультацію можна, заповнивши форму на сайті.

Флеболог | Cудинний хірург | Варикозна хвороба | Як лікувати варикоз


Варикозне розширення вен — симптоми та лікування

Варикоз — це захворювання, від якого страждають багато людей у ​​віці старше 30 років. Вени на ногах болять, запалюються їхні стінки, відчуваються вузлики та виразки. Стати варикозною може будь-яка поверхнева судина, але частіше за все випинаються вени на ногах. Коли людина перебуває у вертикальному положенні, відбувається збільшення тиску в них. Найчастіше людина відчуває важкість, нижні кінцівки набрякають. У важких випадках можливе утворення трофічних виразок.

Причини варикозного розширення вен полягають в слабких чи пошкоджених клапанах. Від чого виникає варикоз? Завдяки артеріям кров доставляється до тканин, через судини проводиться її повернення до серця. Судинам на ногах доводиться працювати проти дії сили тяжіння. М’язам в нижній частині ніг доводиться виконувати роль насосу, водночас відбувається скорочення еластичних стінок. Клапанам потрібно відчинятися та зачинятися, щоб потік крові рухався в певному напрямку, коли ж вони пошкоджені, відбувається застій, в результаті чого розтягується, скручується та болить вена на нозі.

Запалення вени на нозі — як проходить захворювання?

Все більше людей старшого віку знає, що таке варикоз. Але не всім відомо, які симптоми варикозу ніг. Захворювання може відбуватися в кількох стадіях:

  • 0. Перші ознаки варикозу полягають в тяжкості та втомі в ногах наприкінці дня.Водночас болять вени на ногах, з’являється набряклість стоп та нижніх частинах гомілки. Всі симптоми варикозу зникають після відпочинку чи активної прогулянки.
  • І. Крім симптомів, що супроводжують нульову стадію, додається поява судинних зірочок та судоми в литках, які можуть зрідка турбувати ночами.
  • ІІ. Коли промацується шкіра, відчуваються вузлики та судини, вони з’являються після тривалого перебування в сидячому чи стоячому положенні. На цій стадії підвищується ймовірність утворення тромбів.
  • ІІІ. Всі ознаки, властиві попереднім стадіям, доповнюються постійними набряками вечорами. Вранці вони не проходять.
  • ІV. Не тільки печуть вени на ногах, шкіра стає темнішою. З’являються атрофічні вогнища.
  • V. Характеризується появою трофічних виразок, які можуть загоюватись.
  • VІ. Припиняється загоєння трофічних виразок.

Про те, що таке варикозне розширення вен, знає багато людей, які досягли тридцятирічного віку. Важливо не пропустити перші ознаки варикозу, тому що за відсутністю лікування можуть виникнути ускладнення. В процесі застою крові утворюються тромби, в результаті розвивається тромбофлебіт, набряк або інфаркт легенів. У людини не тільки можна побачити вени на ногах, але й з’являються виразки та дерматити, які не загоюються. Через постійні набряки ущільнюється жирова клітковина, відбуваються кровотечі з вузлів. Важливо своєчасно виявити причини варикозу.

Лікування різного ступеня варикозу вен

Від чого з’являється захворювання? Щоб визначити точну причину, необхідно звернутися до флеболога. Він зможе не тільки визначити причини виникнення варикозу, а й призначити правильну схему лікування. Якщо вилізла вена на нозі, необхідно пройти певні дослідження:

  • ультразвукову доплерографію;
  • флебоманометрію;
  • ультразвукове дуплекснеангіосканування;
  • фотоплетізмографію;
  • рентгеноконтрастну і радіонуклідну флебосцінтіграфію.

Після пройдених досліджень фахівець пояснить, як якісно лікувати варикоз. Якщо нещодавно вилізли вени на ногах, ситуацію можна виправити шляхом компресійної терапії, лікувальної фізкультури та медикаментів. У продажу є еластичні бинти або панчохи, які допоможуть, якщо дуже видно вени на ногах. Якщо діагностовано варикоз, ознаки якого свідчать про початкову стадію, призначаються препарати для поліпшення циркуляції та розрідження крові. Також фахівець прописує медикаменти, завдяки яким відбувається зміцнення стінок судин та підвищення їхнього тонусу. Після того, як знайдена причина, чому болять вени на ногах, варто виконувати спеціальні вправи. Варикоз, причини та ознаки якого виявлені занадто пізно, лікується кардинальними методами. Залежно від результатів досліджень, фахівці можуть рекомендувати виконання мініфлебектомії, склеротерапії або видалення лазером.

Лікар флеболог | Судинний хірург


 

Якщо людину турбують венозні патології, вона починає шукати фахівця, який міг би допомогти їй справитися з проблемою. Однак багато хто навіть не здогадується, хто такий лікар, який лікує вени. Для цього є відокремлена спеціальність, яка являє собою більш вузьке спрямування ангіології. Фахівець може допомогти із захворюваннями вен. У його обов’язки входять: розроблення відповідних методів діагностики, постановка діагнозу, призначення лікування. Якщо вас турбують будь-які проблеми вен, рекомендується відразу звертатися до фахівця по допомогу, адже чим раніше почнете лікування, тим швидше і простіше впораєтеся з недугом.

Чим відрізняється флеболог від судинного хірурга?

Навіть якщо людина розуміє, хто такий флеболог, вона може плутати його з судинним хірургом, проте це два різні напрями. Останній являє собою фахівця широкого профілю, в його основний обов’язок входить визначення, лікування захворювань судинної системи. Флеболог — це лікар, який спеціалізується саме на венозних патологіях, в його компетенції допомога в таких ситуаціях:

  • варикозна хвороба;
  • поява тромбозів;
  • трофічні виразки.

Як правило, якщо ви звернетеся з варикозом до судинного хірурга, то він відправить вас безпосередньо до професіонала за призначенням.

Коли потрібна консультація?

Навіть якщо ви не знаєте, хто такий лікар флеболог, в будь-якому випадку з появою перших симптомів потрібно відразу звертатися по допомогу, не відтягуючи вирішення питання. Пам’ятайте, що будь-які спроби самостійно позбавитися від недуги — великий ризик все погіршити. Правильне лікування може призначити лікар флеболог, що лікує вени. З якими симптомами можна та потрібно звертатися по допомогу:

  • часто турбують судоми вен вночі;
  • швидко втомлюєтеся, навіть у разірозміреної ходьби;
  • відчуваєте важкість у ногах;
  • сильно набрякають стопи, щиколотки, ікри;
  • розширені вени;
  • з’явилися судинні сітки та зірочки.

Судинний хірург може оцінити загальний стан, але ефективне, індивідуальне лікування призначить саме лікар-флеболог. На прийманні ви спочатку поділитеся скаргами, розповісте про свій образ життя, наявність подібних проблем у родичів (якщо такі існують). Потім лікар переходить до перегляду, причому не тільки візуального, але і з допомогою спеціальних засобів. Оскільки ви вже знаєте, що лікує флеболог, можете відразу довіритися фахівцеві. Він обов’язково проведе сканування судин, щоб побачити, що відбувається з венами під шкірою. Процедура абсолютно безпечна та безболісна.

Чому важливо вчасно звернутися по допомогу?

Коли ви склали вже повне уявлення про те, що лікує лікар флеболог, не варто нехтувати допомогою цього фахівця. Через найменше порушення кровообігу з’являються більш глобальні проблеми, ніж розширені вени. Надалі є ризик виникнення тромбів, закупорки легеневої артерії. Результат у всіх випадках не найсприятливіший. Відвідати флеболога у Львові рекомендується пацієнтам із зони ризику:

  • спадкові хвороби;
  • люди похилого віку;
  • якщо відсутня повсякденна фізична активність;
  • зловживання шкідливими звичками;
  • вагітні дівчата;
  • наявність великого навантаження на ноги;
  • наявність проблеми зайвої ваги.

Флебологія — це сучасний напрям в медицині, який використовує інноваційні підходи для вирішення тих чи інших проблем. Записуватися на приймання потрібно навіть у тому випадку, якщо вас нічого не турбує. У 30 років проведення діагностики раз на рік — обов’язкова програма. Коли ви знаєте відповідь на питання «флеболог — хто це?», залишається лише своєчасно записатися до фахівця та подбати про своє здоров’я якомога раніше.

З проблемами судин та системи кровообігу українці стикаються дуже часто, упродовж багатьох років це захворювання № 1 посеред населення. Але ще гірше те, що більшість людей вважає за краще не звертатися до професіоналів, займатися самолікуванням, а записуватися до лікаря тількитоді, коли проблеми вже дуже серйозні або в запущеній стадії. Своєчасне відвідування лікаря — спосіб уникнути ускладнень та необоротних наслідків. Подбайте про своє здоров’я — запишіться на приймання прямо зараз!

Флеболог | Cудинний хірург | Варикозна хвороба | Як лікувати варикоз


 

Варикозна хвороба — це стан, при якому розширенню піддаються вени. Воно має ряд характерних симптомів. Одним із них є набряк ніг при варикозі. Набряки також можуть бути вираженими при захворюваннях серця та сечовидільної системи.

В основі появи набряків при різних захворюваннях лежить різний механізм. Розглянемо, чому з’являється набряк кінцівок ніг при варикозі, як від нього позбутися.

При варикозній хворобі порушується відтік крові від ніг до серця. У венах довго затримується кров і це неминуче призводить до збільшення тиску в судинах. Організм намагається впорається із ситуацією й нормалізувати тиск. Для цього плазма (рідка частина крові) виходить із вен та накопичується в оточуючих тканинах. Так формується набряклість, і чим більше порушений кровообіг, тим більш виражений набряк при варикозі.

Нерідко він буває непомітним або не приносить великого дискомфорту в денний час, а наростає лише до вечора. Особливо така форма характерна для 1 стадії розвитку варикозу.

Як визначити набряк стопи ніг при варикозі?

Для того щоби виявити набряклість, зверніть увагу на деякі речі. Ймовірно, що у вас набряк ніг при варикозі, якщо ви почали помічати, що:

  • на ногах залишаються сліди від шкарпетково-панчішних виробів;
  • взуття наприкінці дня «тисне» й ніби стає на пів розміру менше;
  • почуття розпирання в ногах, яке проходить після нічного сну.

У запущених випадках визначити набряклість нескладно. Іноді діаметр кісточок (це найбільш часта локалізація набряків при варикозі) сильно перевищує норму. У таких випадках на ранок набряк не проходить, він стає постійним симптомом варикозу.

На прийомі лікар флеболог визначає вираженість набряків за допомогою простого способу. Чотири пальці руки лікар кладе на зовнішню поверхню гомілки і злегка натискає. Після такої дії при наявності набрякового синдрому на місці пальців залишаються ямочки, які довгий час не проходять. У разі, коли варикозу немає, шкіра відразу ж повертається в початковий стан.

Набряк кінцівок ніг може виникнути при хворобах серця та нирок. При серцевій патології набряк, також як і при варикозі, збільшується до вечора і проходить до ранку. При ниркових хворобах ж навпаки — максимальної виразності досягає зранку. Для того щоби найбільш точно виявити причину появи набряків, варто пройти обстеження.

Оскільки найчастіше набряк ніг є наслідком патології вен, варто насамперед звернутися до лікарів за фахом судинний хірург та флеболог (саме вони займаються хворобами кровоносної системи). Спеціаліст проводить дослідження — кольорову допплерографію вен. Ця безпечна й неінвазивна процедура всього за 15 хвилин дає змогу фахівцю побачити будову вен, кровотік, клапанний апарат та багато іншого. Якщо вени ніг у нормальному стані, то варикозну хворобу виключають і обстежують серце й нирки.

Як зменшити набряк ніг при варикозі?

Для того щоб зменшити вираженість набрякового синдрому, потрібно нормалізувати кровообіг у ногах. Зняти набряк стопи ніг при варикозі в домашніх умовах реально, але це принесе лише короткочасне поліпшення.

Ви відчуєте полегшення стану, якщо піднімете ноги вище рівня голови, трохи пройдетеся або застосуєте мазь від варикозу з протизапальним ефектом. Але більш ефективним буде почати комплексне лікування варикозного розширення вен нижніх кінцівок. Воно складається з таких пунктів:

  • Малоінвазивна процедура вилучення вен.Сучасні методи атравматичні, безпечні, проводяться без наркозу й не залишають шрамів та рубців, практично не вимагають підготовки, а також не мають потреби в госпіталізації та тривалому періоді відновлення (лазерна операція при варикозі, радіочастотна абляція, мініфлебектомія та склеротерапія).
  • Компресійний трикотаж. Набряк ніг при варикозі значно зменшується, якщо регулярно використовувати компресію.
  • Прийом флеботоніків та ангіопротекторів. Виключно за рекомендацією лікаря, оскільки кожен препарат має низку протипоказань та побічних ефектів.

Така терапія дасть змогу не просто зняти набряк ніг при варикозі, а й у корені позбутися причини його розвитку. Судинний хірург, флеболог Роман Радиш наголошує, що самолікування може завдати шкоди пацієнтові та погіршити його стан. Попередній запис на консультацію в місті Львів доступний на нашому сайті.

Флеболог | Cудинний хірург


Багато людей скаржаться на нічні напади судом. Яких тільки рецептів не пропонують, щоби позбутися від них: уколоти ногу шпилькою, розтерти лимонним соком і навіть пити більше кави з молоком. Але це лише тимчасові заходи, адже судоми в ногах — це симптом, який сигналізує про більш серйозні проблеми зі здоров’ям. То як же позбутися нічних судом у ногах?Насамперед важливо з’ясувати, що ж є їхньою причиною.

Не треба плутати судоми із синдромом неспокійних ніг. Це стан, при якому людина відчуває неприємні відчуття в ногах і постійно здійснює різні рухи, щоби позбутися від дискомфорту. Як і нічні судоми, неприємні відчуття в ногах при СБН частіше проявляються під час сну, у результаті призводять до його порушень. Ця патологія досить поширена — приблизно 5–10% дорослих страждають від неї, до того ж жінки схильні частіше, ніж чоловіки. Незважаючи на схожі прояви, синдром неспокійних ніг має іншу природу, ніж судоми. І головна відмінність полягає в тому, що при СБН рухи відбуваються довільно: пацієнт постійно рухає ногами, тому що це полегшує неприємні симптоми.

Види та причини нічних судом

Зазвичай говорять про нічні судоми в литках, але їхня локалізація може бути різною: палець, стопа, гомілка тощо. Залежно від тривалості та характеру скорочень судоми діляться на:

  • Міоклонічні — свого роду посмикування м’язів, ритмічні або неритмічні. Здригання при різкому звуці — це один із різновидів міоклонічної судоми. Їхня відмінна риса — безболісність.
  • Клонічні — ритмічні скорочення м’язів, які можуть тривати досить довго. Якщо скорочуються дрібні м’язи, то говорять про тік. Зовні клонічні судоми можуть виявлятися як тремтіння м’язів.
  • Тонічні — зазвичай це те, що ми називаємо «звело м’яз». М’яз скорочується та впродовж деякого часу не розслабляється. Тонічні судоми супроводжуються дискомфортом або болем. Нічні судоми в ногах зазвичай належать саме до цього типу.
  • Тоніко-клонічні судоми поєднують два різновиди, описані вище. Наприклад, до тоніко-клонічних судом належить стан під час епілептичного нападу, коли сильна напруга всіх м’язів тіла змінюється дрібними судомами.

Судоми можуть бути спровоковані різними причинами: від порушень роботи нервової системи до нестачі вітамінів. Перерахуємо деякі з них, що найбільш часто зустрічаються:

  • неврологічні розлади;
  • гіпертонічний криз;
  • інфекційні захворювання, у тому числі ті, що супроводжуються різким підвищенням температури;
  • отруєння та патологічні стани (наприклад, захворювання нирок), які призводять до інтоксикації організму;
  • ендокринологічні порушення (діабет, гіпотиреоз та інші);
  • порушення обміну речовин;
  • вагітність;
  • істерія;
  • незручне положення ніг;
  • проблеми із судинами ніг, такі як варикоз.

Отже, судоми — це лише індикатор проблеми. Щоби позбутися від них, потрібно виявити причину та усунути основну патологію.

Нічні судоми в ногах — лікування

Лікувати нічні судоми — значить лікувати патологію, яка їх спричинила. Однак якщо дискомфорт у ногах виникає лише час від часу, то можна подумати про полегшення стану. А для цього необхідно усунути провокуючі чинники. Якщо ж нічні судоми ніг турбують вас постійно, то необхідно звернутися до лікаря. Він проведе діагностику, виявить причину та розпочне лікування.

Варикоз та хронічна венозна недостатність дуже часто призводять до виникнення нічних судом. Після обстеження флебологи призначають комплексне лікування за кількома напрямами:

  • Медикаментозна системна терапія — призначення лікарських препаратів (венотоніків), дія яких спрямована на боротьбу з причиною (механізмом) розвитку варикозу: підвищення тонусу і зміцнення стінок судин, а також полегшення кровотоку (зниження в’язкості крові й ризику утворення тромбів).
  • Медикаментозна місцева терапія — призначення різних мазей, гелів, що поліпшують місцевий кровообіг та симптоматику при варикозі.
  • Дієта або зміна характеру харчування — надлишкова маса тіла — один із чинників, що впливають на розвиток варикозу.
  • Лікувальна фізкультура — для профілактики проблем з венами фахівці рекомендують ходьбу, плавання, катання на лижах або на велосипеді, легкі пробіжки.

Необхідно дотримуватися загальних рекомендацій для профілактики подальшого розвитку варикозу: носити взуття на низьких підборах, уникати статичних навантажень протягом дня, використовувати при необхідності компресійний трикотаж (наприклад, під час тривалих перельотів або переїздів), відмовитися від куріння, влаштовувати перед сном контрастний душ ніг або робити самомасаж.

Проконсультуватися з досвідченим флебологом Романом Радишем у місті Львів можна за попереднім записом на нашому сайті.

Флеболог | Cудинний хірург | Діабетична стопа


 

Больові відчуття у стопі є частою причиною звернення за медичною допомогою. Він може бути спричинений ураженням периферичних нервів, дистальних відділів судин, периартикулярних тканин, самих суглобів, кісток, шкіри та м’язів. У медичній практиці окремо виділяють «больовий синдром» стопи, який може стати причиною фізіологічних та нервових зрушень. Диференціальний діагноз при цьому симптомі вимагає комплексного підходу з глибокими знаннями анатомії, оскільки біль у стопі може бутиспровокований великою кількістю чинників.

Саме правильна діагностика дає змогу згодом правильно підібрати алгоритм лікування, спрямований на причинний чинник. Різні захворювання, їхні ускладнення, новоутворення та травми можутьбути причиною болю в стопах ніг. Найбільш поширені з них: травми кісток, сухожиль, зв’язок та м’язів.

«Діабетична стопа» — синдром, пов’язаний із патологічними змінами в судинах та нервах, які ведуть до незворотних уражень шкіри, м’яких тканин, кісток та суглобів. Іноді синдром «діабетичної стопи» протікає в безболісній формі (при ураженні периферичних нервів), але частіше при цій патології сильно болить ступня. Такі хронічні ураження артерій, як атеросклероз, ендартеріїт та тромбангіїт, також здатні провокувати болі у ділянцісклепіння й пальців стопи. Причиною їхньої появи є постійна недостатність кровообігу в цьому місці. Варикоз може призводити до набряку ноги, внаслідок чого виникає ниюча хворобливість, що починається від стопи й піднімається до гомілки.

Біль у стопі — клінічна картина захворювань

Больові відчуття у стопі можуть мати різний характер, тривалість та інтенсивність. Ці ознаки, а також супутні прояви, відрізняються один від одного причиною:

  • Діабетична стопа. Крім больового синдрому, характерною є сухість шкірних покривів, лущення шкіри, ламкість та потемніння нігтьових пластинок, випадання волосся, ранки, що тривалий час не гояться. Не на останньому місці знаходяться й основні симптоми діабету: загальна слабкість, швидка стомлюваність, постійна спрага та часте сечовипускання.
  • Облітеруючий атеросклероз, ендартеріїт та тромбангіїт. Крім постійного наростаючого болю, пацієнти зазначають відчуття холоду у ділянці ніг, блідість шкірних покривів та трофічні порушення шкіри. Характеризує групу патологій симптом «переміжної кульгавості», коли в пацієнта з’являється біль після подолання певної дистанції.
  • Варикозна хвороба нижніх кінцівок. Крім тягнучого тупого болю під вечір, з’являються набряки нижніх кінцівок та судоми литкових м’язів. Постійними є зміни з боку підшкірних вен — вони виглядають збільшеними, деформованими й наповненими кров’ю, згодом може розвиватися гіперпігментація шкіри або навіть з’являтися трофічні виразки, які дуже погано піддаються консервативному лікуванню.

З’ясування причини симптому дає змогу провести ефективне лікування болю в стопі.

Лікування болю в стопі

Усунення етіологічного чинника є найбільш важливим моментом у терапії й нерідко лише його досить для повного купірування больового синдрому:

  • Варикозна хвороба, що провокує біль у правій та лівій стопі, підлягає хірургічному втручанню. Вид та обсяг операції залежить від форми і стадії патологічного процесу.
  • Діабетична стопа потребує системної підтримуючої терапії, план якоїмає бути розписаний фахівцем. Місцеве лікування без усунення причини у цьомувипадку виявляється малоефективним.
  • Облітеруючі захворювання артерій є складною проблемою (в плані лікувального підходу). Для їхнього усунення можуть знадобитися як консервативні заходи, так і хірургічне втручання.

Зволікання може мати дуже серйозні наслідки, які можуть призвести до ампутації частини кінцівки.

Поки лікарі борються з причиною больового синдрому, пацієнту може й мусить бути призначена симптоматична терапія, спрямована на його зменшення:

  • знеболюючі препарати у вигляді капсул, таблеток і ректальних свічок (їх призначають при хронічних болях невираженої інтенсивності для тривалого прийому);
  • ін’єкційні препарати (найчастіше використовуються при гострих станах);
  • місцева й регіонарна анестезія (є оптимальним методом знеболення, оскільки позбавлена ​​системних побічних ефектів);
  • використання регіонарних блокад та епідуральної анестезії дають змогу пацієнтові повністю позбутися від болю;
  • місцеві аплікації холоду, масаж, мануальна терапія, фізіотерапія, голковколювання, здебільшого, носять допоміжний характер.

Комплексне обстеження пацієнта дає змогу виявити поширені та рідкісні причини больового синдрому у ділянці стопи. У місті Львів записатися на консультацію до фахового спеціаліста Романа Радиша можна на нашому сайті.

Лікар флеболог | Судинний хірург |Атеросклероз судин нижніх кінцівок


 

Частим приводом звернення до лікаря є біль у нозі при ходьбі. Подібні відчуття в нижніх кінцівках є симптомом широкого списку захворювань. Хворобливість може мати різну локалізацію та інтенсивність, виникати як при фізичному навантаженні, так і в стані спокою.

Короткочасний та нерегулярний біль у кінцівках ніг може бути пов’язаний із перевтомою, фізичним перенапруженням. Тупі, колючі, ниючі болі свідчать про порушення кровообігу в нозі та кисневе голодування м’язів. Це трапляється після тривалої сидячої та стоячої роботи. Коли болять ноги, іноді досить просто змінити позу, розслабити м’язи. Наприклад, лягти або сісти, розім’яти зведену спазмом кінцівку.

Болі в ногах часто зумовлені ішемією нижніх кінцівок. Атеросклероз — це захворювання, яке вражає артерії внаслідок надлишкового відкладення в них холестерину, що призводить до порушення кровопостачання.

Атеросклеротичні бляшки звужують просвіт судин, у результаті м’язи ніг забезпечуються киснем у недостатній кількості. Це захворювання, за даними фахівців, є причиною ішемії (ослаблення кровообігу) нижніх кінцівок у 90% випадків. У більшості інших випадків діагностують патологію вени нижньої кінцівки.

Ознаки захворювання

Основні симптоми ішемії нижніх кінцівок:

  • переміжна кульгавість — біль у нозі виникає при ходьбі і проходить після припинення руху;
  • шкіра хворої кінцівки в порівнянні зі здоровою має блідий колір;
  • біль у кінцівках ніг з’являється також вночі, у стані спокою;
  • знеболюючі препарати не дають бажаного ефекту при появі болю в спокої;
  • час від часу відчувається похолодання ураженої кінцівки;
  • спостерігається підвищена ламкість нігтів і/або уповільнення їхнього зростання;
  • волосяний покрив на шкірі хворої кінцівки практично відсутній;
  • рани та виразки, що погано заживають.

При появі тривожної симптоматики необхідно звернутися до терапевта або профільного спеціаліста — флеболога чи судинного хірурга. Подальша лікувальна стратегія ґрунтується на усуненні причини захворювання та симптоматичній терапії. Відповідний метод лікар пропонує після ознайомлення з результатами діагностики та оцінювання скарг пацієнта.

Коли з’являється біль у нижніх кінцівках, найкраще відразу записатися на прийом до лікаря. Це найбезпечніше рішення. Лікар огляне ноги та поставить діагноз. Або призначить додаткові дослідження, якщо причина симптомів не ясна. Хоча при деяких хворобах больові відчуття можуть зникнути за кілька тижнів, такі сподівання не завжди збуваються. Тож простіше звернутися за допомогою. У цьому випадку вам не доведеться страждати зайвий час.

Лікування та профілактика болю в ногах

Щоби сформувати грамотну програму лікування, необхідно визначити природу походження захворювання, тривалість та обсяг ураження. Загальними етапами в лікуванні є:

  • розширення артерій та усунення спазму;
  • розвиток функціональності допоміжних судин;
  • корекція рівня холестерину;
  • усунення атеросклеротичних бляшок;
  • зниження в’язкості крові та попередження тромбоутворення;
  • корекція обміну речовин в уражених тканинах та підвищення їхньої стійкості до гіпоксії.

Лікування ішемії може бути як терапевтичним, так і хірургічним. Сьогодні в арсеналі лікарів є досить широкий спектр можливостей: лікарські препарати та різні види хірургічних втручань.

Для того щоб уникнути неприємних відчуттів в нижніх кінцівках, рекомендується:

  • при поїздках на великі відстані кожні 2 години вставати та ходити (профілактика тромбозу);
  • підтримувати оптимальну вагу тіла (для зниження навантаження на суглоби ніг);
  • регулярно виконувати посильні фізичні вправи;
  • дотримуватися збалансованої дієти;
  • носити взуття, відповідне активності;
  • не захоплюватися високими підборами, шпильками.

Якщо у вас болять ноги через проблеми із судинами або ви хочете виключити подібний діагноз, то записуйтесь на консультацію в місті Львів до флеболога, судинного хірурга Романа Радиша.

Судинний хірург | Лікар флеболог


 

З настанням спеки багато хто стикається з проблемою набряклості нижніх кінцівок. Насправді влітку вона стає більш поширеною, загалом же може з’явитися в будь-який час року. Страждають від неї частіше жінки, але й чоловікам знайома ситуація, коли ступня буквально не поміщається у звичне взуття. Розглянемо, через що це буває, наскільки небезпечно та що робити, якщо ноги почали набрякати.

Набряклість зазвичай виникає до вечора, хоча й на наступний ранок може доставляти дискомфорт. Локалізується вона зазвичай у стопах, щиколотках, гомілках, від шкарпеток до коліна. Залежно від причин, опухати може як одна нога, так і обидві. Симетричність поширення нерідко вказує на загальний набряк, який може бути симптомом стану, небезпечного для життя.

Якщо ця неприємність з’являється рідко, то боротися з нею можна народними засобами. Регулярність виникнення вказує на захворювання внутрішніх органів. Тому важливо встановити природу набряків.

Причини набряків ніг

Коли в тканинах занадто багато рідини, отже у функціонуванні організму є збій. Причин подібних збоїв буває багато. Одні носять тимчасовий характер (алергічна реакція, забій, потрапляння інфекції). Інші вказують на розвиток патологій нижніх кінцівок (варикоз, тромбофлебіт). Треті свідчать про серйозні захворювання внутрішніх органів (серця, нирок, лімфатичної системи). Людина не може самостійно визначити, чому в нього розпухла стопа: через незручне взуття або через закупорку судини. Тому візит до лікаря для подальшого лікування відкладати не варто.

Якщо набряк — несиметричний, причина його локалізується безпосередньо в ураженій кінцівці. Припухлість може виникати через удари ніг або більш серйозні травми:

  • пошкодження гомілковостопного суглоба;
  • розрив меніску;
  • відрив литкового м’яза;
  • перелом кістки;
  • здавлення тканин.

Венозні набряки теж найчастіше односторонні. Варикоз спричиняє застої рідини, але локалізуються вони в одній кінцівці, де уражені судини. Вказує на це характерна венозна сітка. Тромбофлебіт порушує кровообіг, водночас і відтік рідини з тканин. У цьому випадку набряклість супроводжують інші неприємні симптоми: підвищення температури, болі, ущільнення в зоні закупорки.

Якщо до кінця дня розпухають обидві ноги, надлишок рідини присутній у всьому організмі. Найчастіше такий стан спричиняють:

  • спека;
  • надмірне споживання рідини;
  • ожиріння;
  • незручне взуття (тісне, на високих підборах, на абсолютно плоскій підошві);
  • плоскостопість;
  • неправильне харчування (багато солоних та гострих страв у раціоні);
  • тривале перебування на ногах або в незручній позі.

Застій рідини в цих випадках провокується неправильним розподілом навантаження. Ніщо з перерахованого на загрозу для життя не вказує, а набряклість проходить через день-два. Декому достатньо зняти взуття та відпочити, хтось вдається до народних засобів для полегшення дискомфорту. Але симетрично розпухлі ноги можуть вказувати й на більш серйозні захворювання, що вимагають невідкладного лікування.

Особливості лікування набряків ніг

Якщо набряк спричинений місцевими реакціями (забій, алергія, інфекція), то необхідно надати потерпілому необхідну допомогу:

  • обробити ушкоджене місце;
  • прикласти лід;
  • дати ліки.

Інколи це можна зробити вдома, іноді потрібна медична допомога. Через кілька днів припухлість зникне в міру загоєння тканин.

Медикаментозне лікування під контролем флеболога потрібно при варикозному розширенні вен та тромбофлебіті. Якщо захворювання запущене, може знадобитися хірургічне втручання. Після відновлення тонусу вен та нормальної циркуляції крові пропадуть і зовнішні симптоми.

Не завжди набряклість можна попередити, оскільки вона може виникнути під дією неконтрольованих чинників. Не можна попередити удар чи укус комахи. Але загалом підтримати гідробаланс в організмі легко:

  • Дотримуватися питного режиму. Повноцінно вгамовувати спрагу, але не пити більше, ніж треба.
  • Дотримуватися дієти в спекотну пору року. Звести до мінімуму споживання солоного та гострого, їсти більше фруктів, пити чай із лимоном замість кави.
  • Влаштовувати водні процедури. Це можуть бути контрастний душ, ванночки для ніг.
  • Більше рухатися. Прогулянки, плавання, аеробіка не дозволяють рідини застоюватися.

Влітку варто відмовитися від тісного взуття на високих підборах. Корисно періодично класти ступні на піднесення, щоби відходила рідина, зосереджена в нижній частині тіла. Не потрібно зловживати медикаментозними засобами. Сечовивідні та гіпотонізуючі препарати має виписувати лікар. Фаховий спеціаліст із багаторічним досвідом Роман Радиш попереджає, що будь-які захворювання, що мають подібний симптом, потрібно лікувати своєчасно. Записатися на консультацію в місті Львів можна за номерами телефонів, вказаними на сайті.

Лікар флеболог  | Судинний хірург | Тромбофлебіт | Тромбоз глибоких вен


 

Тромбофлебіт супроводжується ущільненням у ділянці нижніх кінцівок та характеризується хронічним перебігом. У процесі порушення току крові утворюється згусток (тромб), хворі вени запалюються, а в місці розвитку патологічного процесу виникає утворення на стопі темно-синього кольору. Навіть при невеликому натисканні на нього виникає різкий та сильний біль.

Венозний тромбоз — це небезпечне запальне захворювання, яке розвивається на тлі діагностованого варикозного розширення вен. Тільки своєчасне та правильне лікування тромбозу нижніх кінцівок може направити перебіг хвороби за сприятливим сценарієм та гарантувати безпеку пацієнта. Якщо ж упустити момент і не виконати правильне лікування тромбозу вен, можливе поширення патологічного процесу на глибокі судини кінцівок, у результаті чого істотно підвищується ризик переміщення тромбів по кровотоку та емболії легеневої артерії (яка закінчується летально).

Лікування може бути консервативним та хірургічним. Операція показана пацієнтам, у яких спостерігається загроза переходу процесу запалення та утворення тромбів на глибокі вени. Хірургічне лікування передбачає видалення тромбів, перев’язку або видалення змінених хворобою вен.

Основні симптоми та діагностика

Поверхневий тромбофлебіт нижніх кінцівок починається як погіршення вже звичного варикозного розширення вен. Тому багато пацієнтів вчасно не звертають уваги на перші симптоми. Однак гострий тромбофлебіт вимагає негайного лікування, тому до лікаря потрібно звернутися, помітивши такі симптоми:

  • Локальна болючість у ділянці варикозного розширення вен. Коли починається тромбоз та гемостаз, на шкірі чітко проявляється підшкірний малюнок вен, болючий при дотику.
  • Виникнення додаткових утворень навколо вени. Виявляється помітним та різким болем усієїділянки навколо ураженої вени.
  • Гостра форма тромбофлебіту може супроводжуватися різким підйомом температури до 39 С, лихоманкою та ознобом. Також спостерігається різке почервоніння, набухання й набряклість поверхні близько вен.

Якщо спостерігаються деякі або всі з перерахованих вище симптомів, треба обов’язково пройти аналіз на тромбоз.

У сучасних умовах тромбоз лікар визначає під час ультразвукового дослідження. УЗД кровоносних судин є найбільш точним методом локалізації запального процесу, а також точного визначення порушень кровотоку. Зокрема, якщо в пацієнта спостерігається виражений тромбоз, за допомогою УЗД забезпечується високоточна діагностика.

Якщо діагноз підтверджений, венозний тромбоз передбачає лікування з використанням сучасних технологій та методів.

Особливості лікування та профілактики утворення на стопі

Мета консервативного лікування — зняття запального процесу в судинах та оточуючих тканинах, усунути просування тромбів у глибокі вени та уникнути тромбоемболії легеневої артерії:

  • прийом протизапальних засобів, антибіотиків, знеболювальних, антикоагулянтів;
  • перев’язка хворого місця еластичним бинтом, надалі носіння компресійної білизни;
  • хворому показана помірна активність (щоб уникнути застою крові у венах);
  • УВЧ-терапія;
  • гірудотерапія;
  • фізіотерапія.

Консервативні методи лікування тромбофлебіту допомагають тільки пом’якшити перебіг хвороби, але радикально розв’язати проблему та зняти загрозу важких ускладнень, небезпечних для життя, може тільки якісно виконана ендовенозная лазерна облітерація. Це один із найбільш сучасних методів хірургічного лікування.

Лазерна облітерація нижніх кінцівок передбачає введення у вену спеціального обладнання, яке за допомогою температурного впливу «запечатує» уражену вену та припиняє процес утворення тромбів у ній. Важлива перевага, яку має лазерна облітерація судин нижніх кінцівок, — відсутність необхідності виконання хірургічних надрізів, що дає змогу провести операцію амбулаторно. Ще один сучасний метод — мініфлебектомія, видалення пошкоджених вен через невеликі проколи. Операція мініфлебектомія також проводиться амбулаторно й забезпечує мінімальний період реабілітації, суб’єктивно легке сприйняття.

Тромбофлебіт — дуже серйозне захворювання, якому піддаються люди різного віку та будь-якої статі. Тому важливо виявити його якомога раніше та швидше приступити до лікування. Досвідчений лікар-флеболог Роман Радиш рекомендує: «В якості профілактичних заходів запобігання тромбофлебіту необхідно своєчасно лікувати хронічні захворювання вен, дотримуватися дієти (обмежити кількість тваринних жирів у раціоні, їсти більше ягід, фруктів та овочів із високим вмістом аскорбінової кислоти та вітаміну Р), вести активний спосіб життя та відмовитися від шкідливих звичок».